Така потреба, зокрема, щодо пожежної безпеки гостро відчувається двічі на рік. Річ у тім, що на території Херсонської області вздовж річки Дніпро шириною 10–20 кілометрів розташовані водно-болотні угіддя, які називаються  Нижньодніпровські плавні. Основна їх площа знаходиться на територіях Бериславського, Каховського, Цюрупинського, Голопристанського і Білозерського районів. 32 тисячі гектарів перебувають на балансі Херсонського обласного управління лісового господарства, інші угіддя за відомчою належністю відносяться до згаданих вище міських рад.

І протягом останніх років на початку весни та осені рослинність на території водно-болотних угідь випалюється. Нерідко маленькі загоряння переходять у масштабні пожежі, які безжально нищать флору і фауну і, що найголовніше — загрожують населеним пунктам і дачним кооперативам, розташованим біля зони випалювання. Вже у поточному році підрозділи УМНС області 13 разів залучались до ліквідації таких пожеж. Хоча гасити їх непросто у першу чергу через нестандартне розташування водно-болотних угідь, відсутність під’їзних шляхів, технічних засобів для гасіння пожеж з води, і навіть звичайних карт місцевості. Останнє є немаловажним, оскільки полум’я, що охоплює очерет, піднімається високо вгору і за таких обставин дуже непросто встановити місце безпосередньої пожежі.

На узбережжях і островах річки Дніпро, його притоків та протоків, знаходиться 15 дачних кооперативів, у яких  нараховується майже три тисячі будівель і споруд. І всі вони потребують пильного захисту.   

І тому звертаюся до відповідних силових структур з проханням з’ясовувати, кому і з якою метою вигідно підпалювати плавні? Адже є такі передбачення, що місцеві жителі підпалюють очерет для його кращого росту, рибалки, для яких риба є товаром. І третій варіант – мисливці на кабана чи качку. Зрозуміло, що у цих випадках не завжди поспішають викликати народну службу порятунку. А цим часом у вогні гинуть пташині гнізда разом з майбутніми пташенятами, після пожежі у плавнях бурхливо розвиваються інші, нехарактерні для них види, зокрема, рогіз  та бур’яни. Це відбувається в результаті підвищення кількості азотних сполук, які потрапляють у грунт разом із золою.

Ми не бачимо виразу облич тих людей, які підносять сірник до очерету. Але з впевненістю можемо сказати, що ці громадяни не думають про майбутнє для своїх нащадків, а тому є безвідповідальними до суспільства в цілому.

До речі, природоохоронним законодавством забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю. І таке правопорушення тягне за собою накладання штрафу на громадян від десяти (170 грн.)  до двадцяти (340 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти (850 грн.) до сімдесяти (1190 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від двадцяти (340 грн.)  до сорока (680 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти (1190 грн.) до ста (1700 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 77-1).

І попри все хочу запевнити жителів прибережної зони, що ми у свою чергу намагаємося вишукувати можливості як дістатися пожежним-рятувальникам водою протилежного берега, як не допустити червоного півня до людських осель. Але без розуміння і підтримки громадськості нам цю проблему не подолати. Необхідно, щоб кожен з нас відчував своє призначення у збереженні природної краси і відчував відповідальність за її завтрашній день.

Віталій Кропивницький, начальник УМНС в Херсонській області