Тепер кожен бажаючий може віддати будь-яку суму на проект допомоги, який йому сподобався.

У Михайла Мінакова, президента Фонду якісної політики, є правило: раз на рік він віддає частину свого доходу на благодійність. Ця життєва позиція робить його одним з тих 11% населення країни, які, за даними міжнародної благодійної організації Charities Aid Foundation, жертвують гроші нужденним. У той же час, цих людей завжди хвилювало одне питання — наскільки ефективно і за призначенням витрачаються ці кошти.

До останнього часу Мінаков дізнавався про тих, кому потрібна допомога, від знайомих і друзів. «Звичайно, це звужувало мої можливості допомогти саме тим, кому це більше потрібно. Мені також складніше було перевірити використання цих коштів»,— говорить філантроп.

Своє останнє пожертвування він зробив уже в іншому форматі. Для цього Мінаков зайшов на сайт Української біржі благодійності і серед кількох десятків різних проектів вибрав той, який зацікавив його найбільше. Що це, він не зізнається, мовляв, благодійність — справа анонімна. «Можу тільки сказати, що вже перерахував гроші»,— говорить Мінаков.

Він став одним з перших, хто скористався новими можливостями, наданими біржею. Сам по собі цей онлайн-майданчик з'явилася на світ 26 січня з подачі Віктора Пінчука, українського мільярдера і мецената. Пінчук презентував його під час спеціалізованого круглого столу, який він уже вп'яте проводить у Давосі. На біржі акумулюються дані про проекти, які вимагають участі благодійників, і кожен бажаючий може пожертвувати будь-яку суму.

Петро Порошенко, український бізнесмен і філантроп, говорить, що ця ідея кардинально відрізняється від усього того, що зараз є в Україні. Мовляв, завдяки їй у різних людей з'явиться можливість допомогти стражденним. «Біржа — це спосіб привернути до благодійності все суспільство»,— відзначає він.

З України по нитці

За словами Мінакова, ідея створити віртуальне місце, яке б об'єднало людей з благодійними проектами та донорів, поширювалася в українському сегменті Мережі давно. Ще в 2004 році її хотів реалізувати фонд Відродження спільно з кількома посольствами. Але тоді задумка так і не втілилася в життя. Через вісім років реанімувати її вдалося Пінчуку.

Сама біржа схожа на онлайновий ярмарок вакансій. На її порталі розміщена максимально повна інформація про різні проекти — від допомоги хворим або знедоленим дітям до екологічних або освітніх тем. будь-яка людина, зайшовши на сайт і відібравши те, що його цікавить, може перерахувати прийнятну для себе суму — будь то 1 або 1.000 грн.

За словами Валерія Вакарюка, директора нацпроектів Фонду Віктора Пінчука, його організація покриває всі адміністративні витрати з утримання та обслуговування біржі. Це дозволяє не обкладати комісією пожертвування. «Вони [благодійники] можуть бути впевнені в тому, що 100% їхніх грошей йдуть на той проект, якому вони їх пожертвували»,— пояснює Вакарюк.

Гроші акумулюються на рахунках біржі. Якщо 100% коштів на проект чи якийсь його компонент зібрані, вони перераховуються кінцевому адресату допомоги. У разі недобору проект залишається на майданчику на півроку і, якщо за цей час не набирається потрібна сума, знімається з біржі. Гроші у такому випадку повертаються жертводавцям, для яких залишається вибір: віддати їх на інший проект або залишити у себе.

Якщо 100% коштів на проект чи якийсь його компонент зібрані, вони перераховуються кінцевому адресату допомоги.

Ця норма викликає нарікання експертів. Адже якщо проект набрав 80% необхідних коштів, то 20% можна було б знайти якимось іншими шляхами, а так, за правилами біржі, на ідеї ставиться хрест.

У самому фонді стверджують, що не винаходили велосипед, а скопіювали світову практику. Втім, якщо ця норма не виправдає себе, представники Пінчука обіцяють підкоригувати правила.

Захист від маніпуляцій

Мінаков називає відкриття біржі великим, але зухвалим кроком, враховуючи атмосферу загальної недовіри, що панує в українському суспільстві. Тому успішність проекту багато у чому залежить від того, чи зможуть адміністратори біржі відсікти лжепроекти і відстежити цільове використання пожертвувань.

Вакарюк запевнив Корреспондент, що за цільове використання коштів та достовірність інформації несуть відповідальність громадські та благодійні організації, яких на біржі називають операторами. Їх ретельно просівають: приміром, на сьогодні з 4 тис. претендентів фонд відібрав лише 100 операторів. Зате за них біржа готова поручитися.

Оператори самостійно відбирають інформацію про нужденних і передають дані у вигляді проекту на перевірку, а далі — на онлайн-майданчик. І вони ж готують звіти про витрачання пожертвувань. Будь-яке шахрайство або нецільові витрати ведуть до втрати акредитації.

Вакарюк уточнює, що на біржі починає функціонувати ще й система громадського контролю. «Кожна людина, яка володіє інформацією про проект, може перевірити цільове використання коштів»,— розповідає представник Фонду Віктора Пінчука.

Мінаков вважає: незважаючи на всі складнощі, у проекту є майбутнє. «Упевнений, що 20% користувачів інтернету будуть використовувати це ресурс»,— вважає він. Це непоганий прогноз, адже на сьогодні, за даними Gemius, аудиторія юанета — 13,6 млн осіб.

А от Порошенко менш оптимістичний у прогнозах. «У проекту є майбутнє, але тільки після того, як збільшиться загальний рівень життя в країні»,— відзначає бізнесмен.

Адреса онлайн-біржи:http://www.fundgp.com/