Політичне моделювання. Вибори 2012.

Артём Сопов

Аналізуючи ситуацію в країні, продиктовану внутрішніми (відсторонення А. Клюєва від керівництва центральним штабом ПР, можливе призначення на міністерську посаду В. Порошенка, і т.д.) і зовнішніми чинниками (реакція Заходу на вироки лідерам опозиції, проведення Євро 2012) та дані останніх соцопитувань, з урахуванням норм діючого на сьогодні Закону «Про вибори…», приходжу до висновку, що дуже ймовірним сценарієм результату виборів 2012 буде перемога опозиції.

Ну і саме моделювання (при такому «раскладі»)…

Кабмін: Прем’єр-міністром країни буде призначена компромісна особа, тобто така, яка влаштує опозицію, але проти якої не буде заперечувати сьогоднішня більшість. На мою думку приходе два таких прізвища, одно вже названо вище.Міністрів на «не ключових» міністерствах замінять на користь опозиції, на «ключові» призначать компромісні фігури, а міністри «най ключових» чи залишаться (з приставкою дуже професійні…), чи заміняться ставлениками так званої «Межигірської родини».


Парламент: «Не ключові» питання вирішать на користь опозиції, ключові законсервують. Питання, вирішення яких важливо для «родини» будуть маскуватися за «не важливими», які і будуть успішно провалюватися опозиційною більшістю, але яка, в силу плюралізму думок окремих особистостей, різноманіття політичних течій та під впливом (адміністративним, фінансовим, криміногенним тощо) Банкової, буде голосувати за питання, вирішення яких буде необхідне «родині».

Межигірська родина — Банкова: Скине провину за майбутні негаразди в державі на опозиційний табір (який буде, начебто, чимось керувати), чим знайде підстави «хоронити» лідерів опозиції, які будуть спроможні перемогти на Президентських виборах 2015 року.

Пояснення: Ідеологічна база можливих чотирьох опозиційних фракцій у парламенті («Батьківщина, ФЗ, Свобода, УДАР) займає більше половини політичного спектру. Завжди найдеться сила, яка в силу своєї політичної ідеології підтримає ліберальні питання ПР чи соціальні КПУ, тощо. А ще потрібно врахувати що і депутати будуть у цих фракціях представниками різноманітних течій, від романтиків революціонерів до циніків бізнесменів. А зверху цього – маніпуляції Банкової з приводу забезпечення наявності необхідної кількості голосів (про відповідну роботу технологів ПР, пишуть вже багато електронних ЗМІ).

Висновок: «Межигірський клан» залишається до 2020 року (якщо не втрутяться якісь форс-мажорні обставини).

P. S. Взагалі то, дивлячись на сьогоднішні реалії (сьогоденний зміст існування цього політичного інституту) нашого парламенту, з урахуванням змодельованої ситуації, можна стверджувати, що вибори 2012 року — це «понт» і можливість потрапити до відповідної «тусовки» та збагатити власну кишеню за рахунок бюджетних коштів через певні механізми. І жодних ключових системних змін вони не несуть і нести не можуть.